Рюкзак Terra Incognita Matrix 22 Blue

Хороший рюкзак – це не просто великий об’єм "мішок з лямками ". В умовах тривалого походу або екстремальних навантажень багато що залежить від правильного підбору рюкзака. Хороший рюкзак повинен правильним розподіленням навантаження полегшити переноску значної кількості вантажу. Він повинен бути легким, добре опиратися морозу та бути міцним на розрив. Якість та функціональність рюкзака визначаються не тільки об’ємом, кроєм і типом тканини мішка, але й особливостями підвісної системи, якістю фурнітури, наявністю додаткових можливостей. Універсального рюкзака для походів не існує, тому спробуємо розібратися, який краще підходить для ваших завдань


Експедиційні рюкзаки
Експедиційні рюкзаки служать для доставки експедицій на початок маршруту або для автономних походів довгої тривалості, тому вони повинні мати великий об’єм. Рюкзаки цього типу можуть бути станковими або анатомічними. Прикладом використання такого рюкзаку може бути водний похід на розбірних суднах, доставка базового табору альпіністів або спелеологів.

Трекінгові рюкзаки
Для більшості походів потрібні рюкзаки меншого об’єму. Їх об’єм зазвичай становить 60-80 літрів. На заході, а тепер і у нас, їх називають трекінговими. Такі рюкзаки мають надзвичайно широке застосування, вони призначені для не дуже тривалих походів, коли вага та об’єм їжі і спорядження не надто великі. Тобто для абсолютної більшості походів: для піших, гірських, лижних, а також просто для походів вихідного дня з однією-двома ночівлями. Трекінгові рюкзаки, як правило, мають анатомічну конструкцію. Особливістю трекінгового рюкзака є наявність зовнішніх кріплень для мотузок, скельних та льодових інструментів, а також для зовнішньої підвіски намету або килимка. Це можуть бути пластмасові пластини з прорізами або різноманітні петлі зі строп.

Скі-турівські, лижні та сноубордистські рюкзаки
Скі-турівські рюкзаки мають вузькоспеціалізований характер та призначені для одно-, дводенних прогулянок на лижах, занять гірськими лижами та сноубордом. Відповідно до призначення у них можуть бути різні варіанти кріплень для спорядження на зовнішньому боці рюкзака.  Ці рюкзаки мають невеликий об’єм (20-40 літрів), оснащені кишенями для лижних палок, можуть мати спеціальне відділення для питної системи (пластикової ємності з трубкою та мундштуком), мають велику кількість кишень для речей першої необхідності, ключів тощо.
Як і всі рюкзаки з анатомічною підвісною системою, рюкзаки цього різновиду оснащені регульованими поясним та плечовим ремінцями, сіткою або якоюсь іншою системою вентиляції спини туриста. Часто мають міцну пластину, що захищає хребет від травм у випадку невдалого падіння.

Штурмові рюкзаки
Штурмові рюкзаки мають схожі на скі-турівські властивості та розміри. Вони призначені для безпосереднього штурму вершин і найскладніших ділянок маршруту, де немає необхідності та можливості переносити весь запас спорядження та продуктів. Лямки і пояс можуть бути більш жорсткими і без вентиляції – всеодно рюкзак одягається на пуховик.
Головне, такий рюкзак повинен мало важити та мати зовнішні кріплення для скельного і льодового спорядження.

Велорюкзаки
Існують два типи велорюкзаків. Одні з них схожі на скі-турівські або навіть на міські. Ці рюкзаки мають невеликий об’єм (20-40 літрів), у них велика кількість кишень для речей першої необхідності, ключів, документів тощо. Багато моделей мають відділення для питної системи та спеціальне еластичне кріплення або кишеню для велошолому.

Підвісна система має свої особливості. Поясний та плечові ремінці можуть бути відносно простими, проте система вентиляції спини обов’язкова. Інший тип велорюкзаків, так звані «штани-баули», має вузькоспеціалізований характер і закріплюється на багажнику велосипеда. Як правило, у них три секції, одна кріпиться зліва від колеса, друга справа, а третя зверху.

 Іноді секції бувають такими, що відстібаються одна від одної, а іноді представляють собою один великий мішок специфічної форми, за яку такий рюкзак і називають «штанами». У всіх велорюкзаків обов’язково наявні нашивки з тканини зі світовідбивальним покриттям, а іноді навіть передбачена можливість кріплення червоного «габаритного» ліхтарика.

Міські рюкзаки
Мабуть, найпоширеніший різновид рюкзаків. До цих рюкзаків висуваються зовсім інші вимоги, ніж до похідних. На перше місце виходить зовнішній вигляд рюкзака. Так як основним вмістом рюкзака, найімовірніше, будуть книги, журнали та документи формату А4, то розмір і форма оптимізовані саме для такого вантажу. Рюкзак виходить майже прямокутний та плаский. У міському рюкзаку зручність важливіша за надійність, тому він закривається на довгу, до половини висоти блискавку.

Обов’язкова зверху ручка для переноски, потаємні кишені для ключів, грошей і документів. Останнім часом з’явилися зручні кишені для мобільного телефону й тих же грошей та ключів, розташовані спереду на лямках. Позаду й збоку, навпаки, не повинно бути нічого зайвого, що б могло чіплятися за ручки дверей і ґудзики людей. Зате бажана наявність нашивок з тканини зі світовідбивальним покриттям.

Ролерні рюкзаки
Призначені для любителів роликових ковзанів. Головний критерій – можливість переносити роликові ковзани. Бажано всередині, але можна й на спеціальній роликовій підвісці. Так як ролики – це міська розвага, то ролерні рюкзаки повинні мати функції, властиві міським. У той же час катання на роликах передбачає фізичні навантаження, звідси подібність до велорюкзаків у частині підвісної системи.


М'який рюкзак
Так називають рюкзаки, які не мають ніяких твердих елементів каркаса. По об'єму це можуть бути як дуже великі, так і зовсім маленькі рюкзаки. Основні плюси такої конструкції - мінімальна вага, можливість компактно згорнути порожній мішок і забрати, наприклад, у байдарку або каяк. Для додання твердості такий рюкзак треба правильно укласти, а це ціла наука. Один з варіантів - усередину укладають пінополіетиленовый коврик: або твердий аркуш уздовж спини, або звертають довгий коврик по всій окружності рюкзака. В останньому випадку губиться в середньому 11 літрів корисного об'єму

Правильно покладений м'який рюкзак ні в чому не уступає більш просунутим каркасним моделям. На Алясці проводяться щорічні змагання рэйнджерів, один з етапів - перенесення максимального вантажу на певну відстань. Рюкзак при цьому найпростіший, такий же, як був у героїв Джека Лондона. Отож, учасники змагань переносять по гірській стежці майже 100 кг!

Каркасні рюкзаки
На сьогоднішній день це найпоширеніший тип рюкзаків для туризму. Більшість сучасних моделей мають каркас із алюмінієвого "панцира", що надає спині рюкзака вертикальну твердість. Рідше зустрічається варіант із пластиковою вставкою "анатомічної" форми у всю спину рюкзака. Каркасні рюкзаки відрізняються від станкових тим, що несуча конструкція інтегрована в мішок, повністю або частково. У рюкзаках великого об'єму (60-120 літрів) панцири звичайно вшивають, а маленькі рюкзаки часто мають каркас, відділений від основного об'єму - для вентиляції спини

Звичайна система каркаса являє собою дві пружні пластини, розташовані паралельно або небагато розбіжні нагору на зразок букви V. Зручно, якщо передбачена можливість вийняти панцири й використати рюкзак як "м'який" - це може знадобитися у водній подорожі при упаковці речей

Станковий рюкзак
Станок – це велика рама, виконана, як правило, з алюмінію, тонкостінних труб з нержавіючої сталі або композитних матеріалів (наприклад, вуглепластика), до якої прикріплені плечові та поясний ремінці. На станок може навішуватись один чи кілька мішків для вантажу або будь-який негабаритний вантаж. У деяких моделей рама має горизонтальну поличку для додаткової фіксації вантажу та для надання рюкзаку стійкості під час опускання на землю.

Для забезпечення вентиляції спини на станок натягується сітка, щоб спина не стикалася з поверхнею рюкзака. Станкові рюкзаки зазвичай призначені для експедицій, там, де необхідна жорстка конструкція для переносу великих вантажів. Особливою популярністю станки користуються у спелеологів. Та, на жаль, хороші станки, якщо й виробляються на Заході, то до нашої країни не постачаються. Чудові титанові станки робили «дяді Васі» з оборонного заводу, але ця можливість померла разом з радянською оборонкою. В останні роки станкові рюкзаки повертають собі загублену було популярність. Основна сфера їхнього застосування - піші походи. Особливо необхідні станки у випадку, коли треба перенести особливо важкий і негабаритний вантаж, наприклад при закиданні альпіністських або спеліологічесних експедицій. Шерпи в Гімалаях умудряються носити на верстатах величезні пластикові бочки з альпіністським скарбом. Спелеологи нав'ючують на каркас спеціальні транспортні мішки й бухти мотузок, згодом верстат залишають на поверхні в таборі, а із транспортними мішками йдуть у печеру.

В Татрах є навіть така професія - гірський носій, тобто людина, що заносить вантаж у гірські хатини. Оскільки робота носіїв те саме що спорт, проводяться змагання, у яких беруть участь як професіонали, так і аматори, що впряглися у станок носія винятково зі спортивного інтересу. Змагаються у швидкості виносу еталонного вантажу на певну висоту по конкретному маршруту. Час від часу роблять спроби виносу рекордного вантажу на яку-небудь із хатин. Самий літній і досвідчений з носіїв, Лацо Куланга (1949 р.), використовуючи спеціальний дерев'яний станковий рюкзак, в 1993 році підняв на висоту 1500 метрів 207 кг вантажу! Загальна вага вантажів, доставлених Лацо Кулангой у гірські хатини до 1999 р. становить 1 003 600 кг. І все це - завдяки зручному станковому рюкзаку (не вважаючи здоров'я, звичайно). Існують моделі станків з можливістю прикріпити унизу коліщата - виходить візок, який можна котити по рівній дорозі. Ще один різновид верстатів - рюкзаки-стільчики, їх особливо шанують спортсмени-орієнтовщики. Перед і після змагань на такому стільчику можна відпочити, переодягтися. І в переповненій недільній електричці не треба шукати місце - "все своє ношу с собою".

Рюкзаки — досить невибагливі в експлуатації речі, однак дотримання ряду нехитрих правил зможе спростити вам життя і зекономити гроші.

Часте прання наплічників не бажане. По-перше, це спричиняє осипання поліуретанового нашарування тканини, по-друге, порошкове прання не найкращим чином впливає на пластикову фурнітуру, яка кришиться і ламається.

З усіх замків-фастексів найчастіше ламається поясний. На привалі він переважно звисає «без діла», через що на нього часто наступають. Наполегливо рекомендуємо не лінуватися і защіпати пояс довкола наплічника, просиляючи його у придонні петельки для льодорубів. І брати в дорогу запасний.

Під впливом низьких температур пластикова фурнітура і PU-покриття деформуються. Намагайтеся не залишати наплічники ззовні намету.

Наразі практично всі рюкзаки шиються з синтетичних тканин, виготовлених з волокон двох типів – капрон (він же нейлон) і лавсан (він же поліестер). Найпоширеніші з них - Cordura та Oxford. Відмінність між цими двома матеріалами полягає у тому, що Oxford м’якший і легший, ніж Cordura, проте останній дозволяє зберігати форму за неповного наповнення або взагалі без наповнення, а також міцніший та довше не промокає.

До речі, водонепроникність – досить неоднозначна властивість. На рюкзаку є шви, блискавки, кишені, а вода, як відомо, дірочку знайде. Отже, досвід показав: рюкзак, що не промокає, - це рюкзак, що не просихає.

Дно рюкзака повинно бути підсилене. Дно з товстої кордури досить надійне і до того ж не ковзає по снігу, але його важко відчистити від бруду. У цьому відношенні добрим є дно з тези (товстий кордовий капрон з двобічним ПВХ-покриттям).

Пряжки та карабіни можуть бути як металічними, що витримують великі навантаження, але збільшують вагу рюкзака, так і пластиковими. Пластикові вироби краще використовувати від відомих виробників: є сподівання, що така фурнітура надійніша.

Ваш вибір рюкзака
Отже, ви визначилися з типом рюкзака. Нехай це буде експедиційний або штурмовий рюкзак. Тепер потрібно вибрати в магазині конкретну модель

Насамперед, варто звернути увагу на якість. Шви повинні бути акуратними, рядки рівні, кінці швів застрочені. Переконаєтеся, що всі ремені пришиті на посилення, не працюють на відрив. Подивіться, як оброблені шви усередині рюкзака - добре, якщо вони прошиті кіперною стрічкою. Попросіть продавця покласти що-небудь у рюкзак (близько 10 кг або більше) і примірте його. Спробуйте відразу підігнати підвісну систему по своїй фігурі. Переконаєтеся, що лямки не звалюються із плечей, рюкзак не відвисає назад, ніякі тверді деталі не давлять на спину

Протестуйте пряжки - чи затягуються вони без зайвих зусиль? Чи не заїдають блискавки на кишенях? Чи викликає довіру фурнітура?

Подивіться уважно на якість тканини, з якої зшитий рюкзак. Якщо це тканина з покриттям, то воно повинне бути нанесене рівним шаром, без смуг, плям і згустків (звичайне "лихо" некондиційної тканини).

Зверніть увагу на те, чи мають бічні стяжки та інші ремені запас довжини. Іноді виробники заощаджують на стропах, і в результаті збоку неможливо засунути під стяжки згорнутий коврик.

Пощупайте лямки - чи досить вони м'які, але при цьому щільні. Занадто тонкі й м'які лямки будуть прорізатися стропою.

Нарешті, кольори. Природно, це справа смаку, але зайво мазкі кольори швидко перетворяться в неохайно-брудні. З іншого боку, сумно-камуфляжне розфарбування навряд чи потрібне в поході, адже ви не в партизанському загоні (сподіваюся). Для ходіння по горах, по снігу, краще більш яскраві кольори (це може опинитися практично корисним в екстремальній ситуації). Для лісу краще вибрати більш темні тони.

Сподіваємося, що після всього прочитаного ви зможете вибрати саме те, що вам потрібно

Гарної подорожі і легкої ходи!