Gregory

 І одним із його устремлінь стало вдосконалення важких полотняних рюкзаків того часу. Він вважав, що якщо стільки часу і сил приділяють розробці взуття заради забезпечення комфорту, то чому б не робити те ж саме для рюкзаків. Це прагнення переросло в ідею, що рюкзак має пасувати по фігурі, і тоді його навантаження буде правильно розподілене, і він працюватиме разом із рухами тіла, а не заважатиме їм.
Як і багато піонерів індустрії спорядження для активного відпочинку, Вейн Грегорі опанував швейну машинку, щоб самостійно шити нові та допрацьовувати старі рюкзаки.

Незабаром молодий скаут влаштувався на роботу в The Adventure 16, або "А16", яка спочатку спеціалізувалася на зйомці пригодницьких фільмів про походи і дику природу, а потім переорієнтувалася на розробку і продаж туристичного спорядження. Її засновник Ральф Енді Дроллінжер за професією був інженером-конструктором і 1957 року взявся за створення товарів для кемпінгу і бойскаутів, і для Вейна він став кимось на кшталт старшого наставника.

Грегорі зосередив свої зусилля на вигадуванні нових конструкцій наметів і рюкзаків, а також пошуку матеріалів для них. Молодий конструктор також звертався по консультацію до Діка Келті, чиї рюкзаки в середині 1950-х років були чи не найпросунутішими в США, і Вейн навіть допрацьовував конструкцію їхніх рам.
Перший досвід самостійного плавання для Вейна Ґрегорі відбувся 1970 року. Тоді він відкрив своє перше власне підприємство з виробництва рамних рюкзаків. Компанію назвали Sunbird - "Сонячний птах", але термін її був недовгим. Бізнес закрився через три роки. Вейн у той момент розчарувався в рамних рюкзаках. Його не влаштовувала ні їхня конструкція, ні зовнішній вигляд. Рами добре розподіляли вагу, але тільки на шкоду гнучкості та рухливості, що було проблемою для альпіністів і гірських туристів, які ходили не підготовленими стежками, а долали технічно складні ділянки.

Вейн продовжив проектувати рюкзаки, але вже як фрілансер, і працював для американських outdoor-компаній, які стрімко розвивалися тоді: Alpenlite, Gerry Outdoors, Frostline Kits і Snow Lion. Крім рюкзаків, він проектував для них спальні мішки, намети і навіть деякі предмети одягу.
У 1977 році Грегорі вирішив повернутися до власної справи з виробництва рюкзаків. Він став керівником магазину, що продавав альпіністське спорядження, а в його дальній кімнаті Вейн потихеньку шив рюкзаки для продажу. Цього разу він зосередився на розробці моделей із внутрішнім каркасом, які тільки-тільки почали з'являтися на американському ринку. У своєму магазині він весь час спілкувався з покупцями. Нові матеріали, конструкції та технології - що їм сподобалося, а що ні. Ідеї багатьох клієнтів були використані надалі під час розробки нових моделей. Грегорі остаточно переконався, що посадка рюкзака - це найголовніше, і кинув усі сили в роботу над нею. Незабаром Вейн створив власну систему підвіски рюкзака, яка комфортно розподіляла велику вагу з плечей на стегна, але зберігала достатню для комфортного пересування гнучкість. Того ж 1977 року було засновано компанію Gregory Mountain Products.
Рюкзаки Gregory вже в момент появи були одними з найдорожчих на ринку. Для порівняння: 1981 року туристичний Gregory Snow Creek коштував 188$, а його аналоги приблизно того ж обсягу - Kelty Tour Pack і The North Face Moraine - 134$ і 120$ відповідно. Незважаючи на це, рюкзаки Gregory охоче купували учасники складних гірських походів і альпіністи. Серед них був, наприклад, відомий американський мандрівник і альпініст Даг Робінсон, який замовив собі рюкзак для сходження на Ама-Даблам безпосередньо у Вейна Грегорі ще 1978 року. Уже 1981 року журнал Backpacker небезпідставно називав Gregory одним із лідерів у створенні найбільш просунутих рюкзаків і головним конкурентом Lowe Alpine у США.

Вейн не став обмежувати себе туризмом і альпінізмом і на початку 1980-х розробив також рюкзак для міста й одноденних походів. Коштував він чималих 70$ за середньої вартості подібних моделей близько 35-40$, але був визнаний редакцією Backpacker найкращим за чудову посадку і "облягання" фігури. Це і стало кредо і спеціальністю Вейна Грегорі. Він робив рюкзаки по фігурі - максимально анатомічно правильними і зручними. Щовесни він літав зі своїми асистентами на Східне узбережжя США, щоб видавати свою продукцію на тести місцевим туристам, які йдуть наддовгою Аппалацькою стежкою. І лагодити попередні екземпляри, якщо знадобиться.
Рюкзаки Gregory вже тоді випускалися в різних розмірах, щоб відповідати людям з різним зростом і статурою. У США Вейн Грегорі був першим, хто почав робити це. Також він намагався доповнити свої рюкзаки широким діапазоном налаштувань лямок, поперекового майданчика і поясного ременя, щоб кожен міг точно підігнати їх під себе. А це в підсумку давало змогу максимально ефективно перенести вагу рюкзака на стегна туриста, щоб він не відтягував плечі і менше сковував рухи на маршруті. Настільки велика увага до посадки рюкзака і підбору його розміру досі залишається однією з головних "фішок" Gregory.

1983 року Gregory Mountain Products придбала велика міжнародна компанія Bianchi. Вейн Грегорі обійняв посаду віце-президента Bianchi International, але продовжив займатися розробкою дизайну нових рюкзаків.
Bianchi International займалася виробництвом кобур для пістолетів найрізноманітніших форм і розмірів. Компанію 1958 року заснував поліцейський Джон Бьянкі, який у вільний час робив пістолетні кобури у своєму гаражі. А десять років по тому була створена Bianchi Holster Co., Inc. Спочатку Джон працював тільки зі шкірою, але пізніше став експериментувати з іншими матеріалами - наприклад, полотном і нейлоном. Бьянкі вніс цілу низку новацій у дизайн кобури. Наприклад, розробив зручну застібку, що відкривається великим пальцем, і кобуру із захистом від висмикування зброї зловмисником. У США, де культура носіння цивільної стрілецької зброї вже тоді налічувала столітню історію, Джон Бьянкі став вельми відомим бізнесменом і був обличчям марки в рекламних кампаніях. Уже 1975 року його компанія випустила свою мільйонну кобуру.

У 1980 році Bianchi Holster Co., Inc. почала працювати з нейлоном, і створену з нього пістолетну кобуру М12 було прийнято на озброєння і вона стала першою новою кобурою американських військових після Другої світової війни. Тож Gregory Mountain Products потрапили до вельми солідної та успішної компанії, в якій просто вирішили диверсифікувати свій бізнес. І "вхожість" на збройові та армійські ринки ще принесе Gregory свої плоди.

На початку 1990-х років Вейн Грегорі спробував випускати під маркою Gregory намети, але особливого успіху вони не здобули, і вже 1994 року цей бізнес було продано. Однак розроблені в компанії намети продовжують випускатися досі під брендом Noall Tents. Основний же прибуток продовжували приносити рюкзаки. Та ще й який! "Гірський" підрозділ щорічно зростав на 25%, і до 1993 року рюкзаки Gregory приносили 40% всього обороту групи компаній Bianchi Holster Co., Inc. З 230 співробітників корпорації 90 працювали в підрозділі продукції для активного відпочинку. Bianchi обслуговували абсолютно різну клієнтуру. Тоді як рюкзаки Gregory були популярними у "твердолобих туристів", як їх жартома називав Вейн Грегорі, кобури Б'янки поширювали через збройові магазини або магазини спортивних товарів.

Головним нововведенням у рюкзаки Gregory стала система підвіски Adjust-A-Cant, впроваджена 1996 року. Уперше її використали в моделі Reality, яку журнал Backpacker знову назвав найзручнішою у своєму щорічному гіді з новинок спорядження.
По суті, на початку і в середині 1990-х років у Gregory створили конструкцію спинки, яка актуальна досі. І дизайнерські рішення Gregory, як і раніше, використовують у сучасних туристичних рюкзаках топ-класу: потужний пояс, профільований інтегрований каркас, пружна довговічна піна в лямках і спинці, обтічна витягнута форма мішка та інше. І всім цим нововведенням Gregory приділяли велику увагу на сторінках рекламних постерів і каталогів, пояснюючи всі деталі та нюанси своїм покупцям.

Вейн продовжував прагнути "підігнати" кожну модель рюкзака під певний формат активності, а тому їхній асортимент розширювався в міру появи нових екстремальних видів спорту, наприклад сноубордингу. А 1998 року Bianchi Inc. почали випускати рюкзаки для мисливців, засновані на системах підвіски Gregory. І, напевно, мало хто міг уявити, що компанія зануриться ще й в індустрію військової екіпіровки. Bianchi Inc. отримали контракт на постачання рюкзаків і сумок Gregory для підрозділів спеціального призначення наприкінці 1990-х років. Так з'явилася лінійка SPEAR - Special Operations Forces Personal Equipment Advanced Requirements. Вона являла собою модульну систему на базі великого рюкзака UM21, до якого можна було причепити до 5 бічних сумок-кишень різного розміру, невеликий рюкзак для коротких виходів і поясну сумку. Сам UM21 призначався для розвідувальних рейдів у тилу противника. Рюкзак був зроблений на основі підвіски Adjust-A-Cant із застосуванням авіаційного алюмінію і з потужної непромокальної тканини Cordura 1000D. Він вирізнявся величезною вантажопідйомністю 55 кг за сумарного обсягу всієї системи 150 літрів. Ключова проблема крилася в його вазі - весь комплект Gregory SPEAR важив 7,7 кг. А ще - в ціні, яка становила 1200-1400$.

Ймовірно, тому рюкзак не прижився у військах і недовго продавався на цивільному ринку, хоча про нього досі згадують багато американських шанувальників армійського і тактичного спорядження як про дуже цікаву модель. Та й досвід його розробки не канув у Лету, а пізніше використовувався для створення туристичного великовантажу - 105-літрового експедиційного рюкзака Gregory Denali Pro.

З початку 2000-х років Gregory кілька разів змінює власників. У 2004 році компанія разом із Bianchi Inc. перейшла до Armor Holdings Inc. - виробника броні для військових і комерційних автомобілів, а також бронежилетів і щитів для військових і поліцейських. Gregory доповнила її асортимент своїми рюкзаками для силових структур, але основна ставка, як і раніше, робилася на продукцію для шанувальників активного відпочинку. У 2011 році компанія ненадовго повертається в лоно outdoor-компаній - до Black Diamond Equipment.

Але вже 2014 року її викуповує Samsonite - виробник багажних сумок, валіз, захисних кейсів і аксесуарів для подорожей. Слідом за цим штаб-квартира Gregory переїжджає в Солт-Лейк-Сіті, щоб команда розробників була ближче до гір і могла оперативно тестувати прототипи і більше спілкуватися зі своєю аудиторією - туристами, гірськолижниками, альпіністами і всіма шанувальниками активного відпочинку.
Що ж у цей час відбувається з асортиментом рюкзаків? У Gregory не стали сліпо слідувати тренду на ультралайт, тоді як інші марки прибрали або неабияк скоротили кількість моделей великого об'єму. Тому компанія швидко заробила репутацію виробника найзручніших експедиційних рюкзаків у США.
Скоро Gregory відзначить свій 45-річний ювілей. Це одна з небагатьох існуючих нині компаній, що стояли біля витоків сучасної індустрії outdoor і зробили величезний внесок у розвиток "рюкзакобудування". У марки величезна кількість шанувальників по всьому світу, серед яких багато справжніх фанатів. Наприклад, один із перших рюкзаків Gregory було продано на eBay японському колекціонеру більш ніж за 3000$!