Thermos

Сам Дьюар використання свого винаходу для побутових цілей не розглядав. А ось його учень, власник фабрики скляних медичних інструментів Рейнгольд Бюргер, був іншої думки. Він видозмінив скляну колбу Дьюара: помістив її в зовнішню посудину з металу, додав герметичну пробку і навіть кришку, яку можна було використовувати як склянку.

Уже схоже на знайомий нам усім предмет, чи не так? Щоправда, новинка ще не мала назви, і заповзятливий Бюргер організував у рідному Мюнхені конкурс на найкраще найменування для свого винаходу. У конкурсі переміг варіант «термос», в основі якого лежить грецьке θερµός - теплий.

Справа залишалася за малим: 1906 року Рейнгольд Бюргер подав заявку до патентної палати США, і 3 грудня 1907 року отримав патент на «посудину з подвійними стінками і вакуумом між ними». Утім, самостійно розвивати бренд Бюргер не збирався: того ж року він продав товарний знак трьом компаніям: англійській Thermos LTD Tottenham, канадській Canadian Thermos bottle Co. Ltd і американській Thermos Bottle Company. Вийшло щось на кшталт сучасної франчайзингової мережі.


Thermos підкорює світ



Усі три компанії виявилися вельми спритними, і дуже скоро Thermos став набирати популярність по обидва боки Атлантики. Цікаво, що вже тоді, сто років тому, комерсанти використовували дуже популярний сьогодні в аутдор-індустрії рекламний хід. Термоси брали з собою вчені та відкривачі в науково-дослідні експедиції, ними користувалися імениті спортсмени, а найголовніше - надпопулярні на той час повітроплавці! Навіть найзнаменитіший із них, граф Цеппелін, винахідник і випробувач дирижаблів, дивився на землю з висоти пташиного польоту зі стаканчиком гарячого чаю в руках. Брати Райт, які сконструювали перший у світі літак, щоразу, піднімаючись у повітря, брали в кабіну літака Thermos. Нарешті, термоси побували фактично на обох полюсах Землі: у складі британської Імперської трансантарктичної експедиції під керівництвом Ернеста Шеклтона і на санчатах, що доставили до Північного полюса Роберта Пірі.


Не тільки для чаю та кави